текст — Юрій Бугаєв
ілюстрації — Ferrari S.p.A.
Є такий старий анекдот:
«— Знову хочу до Парижа.
— Вже їздили?
— Вже хотів».
От з цим уікендом за кермом класичної Ferrari по дорогах Тоскани в мене саме така історія: знову якось не склалося — і тепер невідомо, коли складеться. А от у пари італійських джентльменів не просто склалося — вони прийняли участь у цьогорічному івенті під назвою Ferrari Cavalcade Classiche-2023 за кермом Ferrari F50 та Ferrari F40.
Непоганий дует!
Не буде перебільшенням сказати, що у цих панів втілилася мрія пари-трійки мільярдів чоловіків та кількох сотень мільонів жінок (без образ, але ж це правда: звести близьке знайомство із Ferrari F50 та Ferrari F40 мріють значно більше чоловіків, ніж жінок).
А ще у складі Кавалькади була Ferrari 166MM (переможець Mille Miglia-1949), була 3-літрова 4-циліндрова Ferrai 750 Monza, була Ferrari 365 Gran Turismo Berlinetta зразка 1968 року, яку увесь світ знає як 365 GTB 4 «Daytona» завдяки фантастичній перемозі у «24 годинах Дайтони» у лютому 1967-го, коли пілоти Ferrari зайняли увесь подіум.
Про Ferrari 250 різних років та модифікацій навіть згадувати незручно — без цих фантастичних «берлінетт» чи запаморочливих California неможливо уявити жодний серйозний захід із участю Ferrari.
Що ж до двох вищезгаданих джентльменів, то їх звуть Пьєро та Енцо. А їх прізвище — Феррарі.
Син Енцо Феррарі, Пьєро, під час Ferrari Cavalcade Classiche-2023 керував одною з 349 зібраних з 1995 по 1997 рік Ferrari F50 з 520-сильним 4.7-літровим атмосферним V12
Це, мабуть, дуже втомлює — бути сином ТАКОГО батька. До того ж бути ледь не унікальною фігурою у автомобільному світі: от що Ви знаєте про спадкоємців Ферруччо Ламборгіні — легендарного конкурента Коммендаторе? Чи Уільяма Лайонса, одного із засновників Jaguar або Коліна Чєпмена, засновника Lotus?
Мабуть, єдиний, хто повною мірою може зрозуміти пана Феррарі — це сьогоднішній голова наглядової ради Porsche AG Вольфганг Порше, син Фердинанда Антона Ернста Порше, більш відомого як Феррі Порше, який у 1947 року став одним з засновників Porsche Konstruktionen (другим засновником була його сестра Луїза).
Ferrari F40 (2.9-літровий бітурбовий V8 потужністю 478-484 к.с. в залежності від ринку збуту) збирали з 1987 по 1992 рік
Усієї моєї фантазії не вистачає, щоб уявити, як це: щоразу опиняючись на цій прохідній, відчувати не дотичність до легенди, а думати про щось накшталт «цікаво, що відчував батько, коли вперше зупився перед цими воротами після відкриття заводу»? Та що там, я навіть не уявляю, що варто було б сказати сіньору Пьєро Феррарі в першу чергу, опинившись поруч із ним за одним столом у ресторані під час тієї таки Ferrari Cavalcade Classiche. «Сіньор Феррарі, якби не Ваш батько, історія Автомобіля була б геть іншою»? Гадаю, цю банальність він чув разів із сто. «Сіньор Феррарі, той двобій із Ford кінця 60-х я вважаю чи не найрозкішнішою прикрасою історії світового автоспорта»? Така ж банальність, хоча й чиста правда.
Та я відволікся.
Вище йшла мова про двох джентльменів на прізвище Феррарі — і другий з них носить таке ж ім'я, як засновник Ferrari. Що, власне, не так вже й дивно, оскільки Енцо Маттіолі Феррарі — онук Пьєро Феррарі та відповідно, правнук Енцо Феррарі.
«Я ніколи раніше не керував Ferrari F40 — і чекав цього моменту із тремтінням, оскільки це один з найзначущих автомобілів у нашій історії. Це остання модель, яку бачив мій прадід, а у дитинстві в мене на стіні висів постер із F40. І перш, ніж я оптнюсь за кермом самостійно, дідусь хотів, щоб я зробив кілька кіл пагорбами навколо Маранелло разом із ним. Він хотів побачити, як я керую автомобілем, який вважається фактично дорожнім болідом Формули-1, до якого треба ставитися із величезною повагою.
Енцо Маттіолі Феррарі за кермом одної з 1311 побудованих Ferrari F40 під час Ferrari Cavalcade Classiche-2023
Власне, з самого початку моїм інструктором був саме дідусь: коли я робив вигляд, що керую Ferrari, він казав мені, як треба перемикати передачі та як поводитись із кермом. І так було доти, доки я не спробував керувати справжньою Ferrari — це була модель 328. Дідусь завжди був добрим до мене, але якщо він щось пояснює, то вимагає уваги — і перш за все, треба бути серйозним, коли керуєш автомобілем» — розповідає правнук та тьозка засновника Ferrari. А ось та сама модель, яку згадав пан Енцо Феррарі-молодший:
Ferrari 328 дебютувала у 1985 і протрималась у виробництві до 1989 року. Покупцям пропонувалася версія GTB (купе берлінетта, на фото) та GTS (від Spider, оскільки автомобіль мав кузов типу «тарга»). Середньомоторний спорткар із кузовом від Леонардо Фіораванті, який в ті часи працював на благо Pininfarina, комплектували 32-клапанним атмосферним V8 об'ємом 3.2 літри потужністю 270 к.с. (піковий обертаючий момент становив 313 Нм). Стартова динаміка 0-100 км/год позначалася цифрою 6 секунд.
«Енцо, так само як я та мій батько, полюбляє водити авто — та любить Ferrari» — сказав під час Ferrari Cavalcade Classiche-2023 Пьєро Феррарі. І знаєте, особисто я був би щіро засмучений, якби правнук Коммендаторе ставився до Ferrari якось інакше.
