текст — Юрій Бугаєв
ілюстрації — Ferrari S.p.A. та з відкритих джерел
Вислів «культова модель» зараз використовують у найменшому принагідному випадку — що, втім, зовсім не робить культовими усі ті авто, стосовно яких використовують ці слова. Насправді дійсно культових представників автомобільного світу не так вже й багато. І безумовно, Ferrari F40 насправді належить саме до касти культових моделей.
Причому, якщо прийняти до уваги кілька фактів, то виходить, що культовий статус F40 здобула ледь не всупереч своїй сутності!
От дивіться: на неї встановлювали 8-циліндровий двигун — при тому, що загальновідомим фактом є те, що слабкістю Енцо Феррарі були 12-циліндрові мотори, тож і перша в історії Ferrari модель 125 S мала саме 12-циліндровий агрегат.
Також відомо, що Феррарі довгий час не визнавав компоновку із двигуном за спиною водія — причому, мова йшла про перегони класу Formula-1, які були для нього буквально життям. Конкуренти на середньомоторних болідах вже почали вигравати, а Коммендаторе ніяк не міг прийняти той факт, що формульний світ в буквальному сенсі перевернувся. Пояснення цього неприйняття було сформульовано так: «віз не може їхати попереду скакуна».
Тим не менш, остання дорожня модель, до якої він доклався особисто, мала саме середньомоторну компоновку. А статус культової F40 здобула завдяки поєднанню одразу кількох той факторів: це була остання Ferrari, в створенні якої прймав участь сам Енцо Феррарі; над зовнішністю працювало ател'є Pininfarina, а на дорозі Ferrari F40 демонструвала без перебільшення здібності моделі, які потім отримають звання суперкарів: на момент дебюту у 1987 році і по 1989 включно це була найшвидше серійне дорожнє в світі авто, здатне прискорюватись до максимальних 320 км/год.
Причому, першої сотні F40 була здатна досягати навіть за нинішніми часами досить шустро: Ferrari заявляла для спринта 0-100 км/год показник у 4.1 с, але професійний водій із спеціальною підготовкою завдяки максимально швидкій та точній роботі із педалями счеплення, газа та важілем 5-ступеневої механічної коробки швидкостей міг продемонструвати 3.8 с.
І це у 1987 році!
Офіційна світова прем'єра Ferrari F40. Маранелло, 21 липня 1987 року, Civic Centre (сьогодні Музей Ferrari). Розробляли F40 у атмосфері надзвичайної секретності, тож зовнішність автомобіля викликала шок. Назва моделі відкривала мету її створення: вшанувати 40-річний ювілей Ferrari як автовиробника
Нагадаю: у моторному відсіку цього представника casa di cavallino rampante встановлено 2.9-літровий V8 із двома турбокомпресорами IHI. Потужність двигуна становить 478 к.с. на 7000 об/хв, а максимальний обертаючий момент у 577 Нм досягається на 4000 об/хв.
Споряджена вага Ferrari F40 — 1100 кг.
Настільки помірного показника вдалося досягти, наприклад, завдяки тому, що вперше в автомобільній історії усі кузовні панелі було виконано з композитних матеріалів: карбону та кевлару. Навіть заднє скло максимально полегшили, зробивши його з лексану та зробивши горизонтальну перфорацію, яка окрім того, що покращувала вентиляцію моторного відсіку, ще й додатково зменшувала загальну вагу.
Станом на початок 2023 року середня ціна на Ferrari F40 становить 1.5 млн євро.
Але враховуючи стан F40 пана Вольффа...
Ви тільки уявіть: з моменту випуску у 1990 році на одометрі цього авто з'явилося всього лише 5500 км! Окрім мінімального пробігу ця F40 має сертифікат Red Book від підрозділу Ferrari Classiche, який свідчить про повну оригінальність кузова та шасі, а також силового агрегата (тобто, як двигуна, так і коробки швидкостей) — то вартість скоріше за все може становити й 2 млн євро.
Просто не збагну: як можна продати щось накшталт автомобільного еквіваленту Мони Лізи?!
Тим більше, що Ferrari F40 краще. Хоча б тому, що виглядає вона не менш приголомшливо, їх створили досить обмежену кількість, але на відміну від Мони Лізи шедевром від Ferrari у себе вдома «в оригіналі» мали змогу насолодитися приблизно 1311 покупців — саме стільки примірників F40 було побудовано з 1987 по 1992 рік.
Цікаво буде побачити, яку кількість грошей коштуватиме комусь пропуск у клуб власників Ferrari F40...
Та як би там не було, за Ferrari F40 можна не турбуватися, особливо у такому стані.
Бо це дійсно шедевр. А вони, як відомо, — особлива категорія явищ у нашому житті.
Шедевр залишається шедевром незалежно від того, кому належить, де висить на стіні, стоїть він непорушно або ж в нього за бажання можна залити високооктанового палива — та спресувати простір та час у згусток щось близько 4 секунд на 100 км/год.
І кількість тих, хто особисто долучився до справжнього автомобільного мистецтва, продовжує збільшуватись — тепер і завдяки пану Вольффу, який вирішив, що отримав достатньо емоцій від володіння італійським шедевром на чотирьох колесах...
____________
Якщо матеріал сподобався і у Вас є можливість, я буду щіро вдячний за підтримку Автомобільного Бюро переказом тієї суми, яку вважаєте доречною. Ви допомагаєте Бюро — я в свою чергу допомагаю ЗСУ.
Від кожного — хто що може. Так і переможемо. (c)
Тримаймо стрій!
MasterCard (Приват):
5363 5420 9895 8854
Отримувач: Бугаєв Юрій Валерійович
Призначення платежу: безповоротна фінансова допомога
Валюта карти: UAH (при цьому можливий переказ у вашій валюті, отримувач Bugaev Jurij)
Звіти щодо надходження коштів я буду регулярно публікувати тут.
